[:ru]Что первое приходит вам на ум, когда слышите выражение: «помощь пожилым людям»? Пожалуй, большинство сразу представляет одинокую бабушку, к которой раз в месяц наведываются работники соцслужбы — чтобы закупить лекарства и продукты, приготовить еду и помочь с домашней работой, и тому подобное. Ну, а “затертое” правило переводить пожилых людей через дорогу стало уже чуть ли не национальной традицией, которой нас с детства учили в школе.
Тем не менее, навещать стариков — не единственный способ позаботиться о них, потому что из всех социальных групп, люди пожилого возраста — самые незащищенные.
Недавно, директор одного из таких заведений, обратилась к нам за помощью, (ибо содержание домов для пожилых людей требует значительных затрат).
Администрация ДПС Угуры радушно встретила нас и выразила благодарность за то, что существуют такие организации, которые оказывают поддержку тем, кто действительно в ней нуждается. А работники заведения помогли в разгрузке.
Было очень приятно слышать слова благодарности – это самая большая награда для нашей организации. Ведь, все великие подвиги начинаются с одного маленького шага — творения добра для тех, кто нас окружает.
Как видите, есть масса решений относительно того, как помочь старикам. И для этого необязательно жить за границей — украинские бабушки и дедушки тоже были бы рады почувствовать неравнодушие к их жизни — для этого у нас с вами есть масса возможностей.
И продуктовые наборы – это лишь часть добрых дел, которые мы можем сделать, чтобы подарить им тепло и заботу, ощущение уюта и заботы. Ибо сочувствие-всюду одинаковое. Различны лишь способы того, как мы можем его обнаружить. И это зависит от нас.
А потому, пусть каждый из нас заглянет в свою душу и протянет руку помощи тому, кто в этом нуждается, подарит другому тепло, не надеясь получить что-то взамен. И помогать варто разем!
[:en]What is the first thing that comes to mind when you hear the phrase “helping the elderly”? Perhaps most immediately imagine a single grandmother, who is visited once a month by social workers — to buy medicines and food, cook food and help with homework, and so on. Well, the “worn-out” rule to transfer elderly people across the road has become almost a national tradition, which we were taught from childhood in school.
However, visiting the elderly is not the only way to take care of them, because of all social groups, the elderly are the most vulnerable.
Recently, the Director of one of these institutions asked us for help (because the maintenance of homes for the elderly requires significant costs).
The administration of DPS Uguri warmly welcomed us and expressed gratitude for the fact that there are such organizations that provide support to those who really need it. And employees of the institution helped in unloading.
It was very nice to hear the words of gratitude – this is the biggest award for our organization. After all, all great feats begin with one small step — creating good for those around us.
As you can see, there are a lot of decisions about how to help the elderly. And it is not necessary to live abroad — Ukrainian grandparents would also be happy to feel indifferent to their life — we have a lot of opportunities for this.
And food packages are only part of the good deeds that we can do to give them warmth and care, a sense of comfort and care. For sympathy is the same everywhere. The only difference is how we can detect it. And it depends on us.
Therefore, let each of us look into his own soul and extend a helping hand to those who need it, give the other warmth, not hoping to get something in return. And help is worth it together!
[:pl]Co pierwsze przychodzi ci na myśl, gdy słyszysz wyrażenie: “pomaganie starszym ludziom”? Być może większość natychmiast przedstawia samotną babcię, do której raz w miesiącu odwiedzają się pracownicy opieki społecznej — aby kupić leki i produkty, przygotować jedzenie i pomóc w odrabianiu zadań domowych i tym podobne. Cóż, zasada” zatarta”, aby tłumaczyć starszych ludzi po drugiej stronie ulicy, stała się prawie narodową tradycją, której uczono nas od dzieciństwa w szkole.
Jednak odwiedzanie osób starszych nie jest jedynym sposobem, aby się nimi zająć, ponieważ ze wszystkich grup społecznych osoby w podeszłym wieku są najbardziej niezabezpieczone.
Niedawno dyrektor jednej z takich instytucji zwróciła się do nas o pomoc (ponieważ utrzymanie domów dla osób starszych wymaga znacznych kosztów).
Administracja DPS Uguri powitała nas serdecznie i wyraziła wdzięczność za to, że istnieją takie organizacje, które zapewniają wsparcie tym, którzy naprawdę jej potrzebują. A pracownicy instytucji pomogli w rozładunku.
Bardzo miło było usłyszeć słowa wdzięczności – jest to największa nagroda dla naszej organizacji. Wszakże wszystkie wielkie wyczyny zaczynają się od jednego małego kroku-stworzenia dobra dla tych, którzy nas otaczają.
Jak widać, istnieje wiele rozwiązań, jak pomóc staruszkom. I do tego nie trzeba mieszkać za granicą-ukraińscy dziadkowie również byliby szczęśliwi, że czują obojętność na ich życie — do tego mamy wiele możliwości.
A zestawy spożywcze to tylko część dobrych uczynków, które możemy zrobić, aby dać im ciepło i troskę, poczucie przytulności i troski. Ponieważ współczucie jest wszędzie takie samo. Są tylko sposoby, w jakie możemy go wykryć. I to zależy od nas.
Dlatego niech każdy z nas spojrzy w swoją duszę i wyciągnie pomocną dłoń do tego, kto jej potrzebuje, da drugiemu ciepło, nie mając nadziei na otrzymanie czegoś w zamian. I warto pomóc razem!
[:ua]Що найперше спадає вам на думку, коли чуєте вислів: «допомога літнім людям»? Мабуть, більшість одразу уявляє самотню бабусю, до котрої раз на місяць навідуються працівники соцслужби — аби закупити ліки та продукти, приготувати їжу й допомогти з хатньою роботою, тощо. Ну, а “затерте” правило переводити літніх людей через дорогу стало вже ледь не національною традицією, якої нас змалку навчали в школі.
Тим не менш, навідувати стареньких — не єдиний спосіб потурбуватися про них, бо з-поміж усіх соціальних груп, люди літнього віку — найбільш незахищені.
Нещодавно, директор одного з таких закладів, звернулася до нас за допомогою, (бо утримування будинків для літніх людей потребує значних витрат).
Адміністрація ДПС Угурі радо зустріла нас та висловила вдячність за те, що існують такі організації, що надають підтримку тим, хто дійсно її потребує. А працівники закладу допомогли у розгрузці.
Було дуже приємно чути слова подяки – це найбільша нагорода для нашої організації. Адже, всі великі подвиги починаються з одного маленького кроку — творення добра для тих, хто нас оточує.
Як бачите, є маса рішень щодо того, як допомогти стареньким. І для цього необов’язково мешкати за кордоном — українські бабусі й дідусі теж були б раді відчути нашу небайдужість до їхнього життя — для цього в нас із вами є маса можливостей.
І продуктові набори – це лише частина добрих справ, які ми можемо зробити, аби подарувати їм тепло й піклування, відчуття затишку і турботи. Бо співчуття — усюди однакове. Різні лише способи того, як ми можемо його виявити. І це залежить від нас.
А тому, нехай кожен із нас загляне у свою душу та простягне руку допомоги тому, хто цього потребує, подарує іншому тепло, не сподіваючись отримати щось взамін. І допомагати варто разом!
[:]
